9 листопада— День української писемності та мови.

“Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”,- 

  таку назву мало свято яке пройшло в Костуватській школі.

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть!

     

              Кожна епоха дарує людству нові винаходи й відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

           Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. 

         Під час свята вшанували пам'ять Преподобного Нестора Літописця та згадали першодрукаря Святополка Фіоля, Братів Кирила та Мефодія, які були першовідкривачами алфавіту. Учні 1-4 класів декламували вірші про мову та співали пісні.

Вчитель початкових класів   Бондаренко К.В.