понеділок, 30 вересня 2019 р.



Волонтерський рух та уроки життєвої мудрості

 напередодні Дня людей похилого віку та ветерана.



 Учні 2 класу разом з класним керівником Бондаренко К.В. відвідали завжди молодих та чарівних жіночок: Волкову Галину Олександрівну та Бондаренко Любов Федорівну.
Вони поділилися спогадами про свій життєвий шлях та побажали діткам,щоб були здорові та гарно навчалися.



Галина Олександрівна народилася 03 січня 1941 року в селі Велика Петрівка Братського району Миколаївської області в сім’ї колгоспників.
 Закінчила 7 класів . Після закінчення школи працювала 1 рік телятницею і  25 років дояркою в колгоспі ім.Карла Маркса. Потім працювала листоношею в рідному селі.
У 1996 році пішла на пенсію.  Має 4 дітей: Світлану, Миколу, Сергія, Олену.
Про війну пам’ятає з розповідей батьків та односельців.



Доброзичливо зустріла діток
Бондаренко Любов Федорівна.



      Вона народилася 4 грудня 1945року Бахчисарайському районі в родині Шквиря Катерини Спиридонівни та Перепелиці Федора Тимофійовича.Коли її було 1 рік батьки розійшлися і вона з мамою переїхала в село Федорівка Мелітопольського району Запоріжської області до свого дідуся.
    В 1948 році мама героїні  вийшла заміж за Шимановського Володимира Миколайовича так у Любов Федорівни з'явився брати Олександр(1951р) та Микола(1960р) .
 У вересні 1952 року була зарахована до 1 класу Федорівської НС школи де вона закінчила 2 класи і літом 1954 року разом з батьками переїхала до села Трудове там вона пішла до 3 класу Ново-Миколаївської  середньої школи №2,яку закінчила в 1962році. В цьому ж році вона пішла навчатись до Оріхівського сільгосп технікуму за фахом бугалтерський облік. Закінчивши технікум вона приїхала за направленням працювати в колгосп ім. Карла Маркса Братського району Миколаївської області. В колгоспі її зарахували на посаду бухгалтера по механізації, в цей час її родина переїхала жити в місто Вільнянск Запоріжської області. В березні 1965 року вийшла заміж за Бондаренка Миколу Павловича. У цьому шлюбі у них народилось двоє синів: Олександр та Володимир. У грудні 2001 року  вийшла на пенсійний відпочинок.  Тепер проживає з дітьми та допомагає по господарству, а також читає книги та займається рукоділлям.
На знак вдячності за цікаву розповідь діти подарували букети осінніх квітів .

   Учні 3 класу відвідали Рожко Вадима Григоровича.. З цікавістю задавали питання. На запитання про те,  який улюблений предмет був у школі відповів так: "Я любив математику і мав гарні оцінки, хоча ніколи не вчив, але вмів добре рахувати."  Розповів про те, як важко працював  ще  з малечку: з 12 років  пастухом та скиртувальником. А в дорослому віці  був комбайнером та  будівельником. 

Учні 6 класу відвідали Лихоліт Валентину Григорівну  та допомогли відремонтувати дах 





Постійно на гостині у Шевченко Наталії Іванівни бувають учні с.Велика Петрівка. Сьогодні учнів чекала розповідь про нелегку жіночу долю


Завжди радіє візитам дітей Лисиця Катерина Сергіївна.

Учні 8 класу відвідали Сурмач Любов Василівну. Щиро поспілкувалися, розповіли про свої успіхи в школі, розпитали про життя бабусі, запропонували допомогу по господарству. 



Відвідали Мізецьку Раїсу Петрівну. Допомогли зібрати насіння із квітів та, 

вирвавши стебла, впорядкували клумби.


Допомогли Огаренко Ніні Омелянівні зривати кабачиння на городі.




Волонтерський рух триває. Адже  в кожного селянина  ще багато роботи по господарству. А увага, добре слово, щира життєва наука односельчан старшого покоління є безцінним скарбом для кожного з нас.

Прес-центр Міністерства інформації Шкільного самоврядування.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.