Щовесни, коли тануть сніги

  і на рясті просяє веселка,

   Повні сил і живої снаги

   Ми вшановуєм пам'ять  Шевченка!

Йдуть дні за днями, летять роки за роками... 

" Все йде, все минає,- писав у своїй поемі наш великий Тарас Шевченко.  Вже 205-ий рік нагадує нам про те, що колись у далекому 1814 році українська земля народила свого нацкращого сина, який прославив її своїми безсмертними віршами, який захистив і возвеличив" малих рабів німих , поставивши на сторожі біля них слово.

  Він говорив для свого народу про найголовніше, найболючіше: про красу природи, людини, прочесть і гідність, про несправедливість, про славне минуле, про волю і втрачену свободу.

    Шевченко- духовний символ України, наш великий сучасник.

     Шевченко жив і творив не заради слави, грошей.Він любив Україну усе життя, їй віддав своє серце і душу, її оспівав у творах, заради неї пішов у безсмертя.

  Про це говорили учні 5-9 класу нашої школи під час літературно-музичної композиції " Безсмертна слава кобзаря"  6 березня.

  З великою любов'ю, повагою звучали твори Великого Кобзаря у виконанні учнів.

           Поклоніться низько, українські діти,
           Тій горі, що гордо над Дніпром стоїть,
           І Тараса- батька віщі заповіти
           У життя з собою в серці пронесіть!!!
  Такими словами та "Заповітом " Тараса  Шевченка закінчився захід.

Вчитель Української мови та літератури Боговик І.М.