«Вогонь скорботи пам’яті жертв Голодомору»

Народе мій! Пам’ять знову відродилась,

Прийшла з остогидлого життя,

Щоб свічкою новою запалала

Душа, зірвавши пута забуття.

В молитвах всіх померлих пригадаю,

Живим у Бога буду щедрості просити.

Воскресне дух! Я всіх вас заклинаю

Людської пам’яті свічку запалити.

 У православних українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у кращому із світів. То ж давайте разом звернемося до нашої історії і вийдемо після цього духовно чистішими, мудрішими. Нехай у мільйони маленьких вогників згорить страшний спадок голодомору.Нехай у цьому полум’ї згинуть нещирі частинки душі кожного з нас.  І буде шлях у майбутнє прямим і світлим.

 Тож запалимо поминальну свічку, помолимося за душі безневинних жертв та хвилиною мовчання вшануємо пам'ять всіх людей, що загинули у ці страшні роки.

Вчитель: Бондаренко Г.С.